«Ниаграрский водопад- зрелище устрашающее;
это свыше 2800 тонн воды,
ежесекундно обрушивающихся вниз».
Есть Ниагарский водопад в Канаде.
Как страшен он в величии своём:
Спадает шумно водная громада,
Разбрасывая бисером кругом.
И вот однажды человек бесстрашный
На нём устроить зрелище решил:
По зыбкому канату, как по трассе,
Над грозным водопадом проходил.
И собирались толпы отовсюду:
Трюк необычный поражал людей.
Его творил на изумленье люду
Герой-канатоходец много дней.
Но интерес со временем снижался
И, чтобы зрителей не растерять,
Он перед публикою обязался
Трюк усложнённый вскоре показать:
Мол, он пройдёт по этому канату
С тележкой и сидящим парнем в ней.
И облетела новость всю Канаду,
Став притчей на устах у всех людей.
...В один из дней, желая пообедать,
Канатоходец тот зашёл в буфет
И стал свидетелем одной беседы:
О трюке рассуждал мужской «квартет».
- С тележкою пройти над водопадом!
Такое он не сделает! Нет, нет!
- А я вот верю! Парень он что надо!-
Другой парировал ему в ответ.
- С любым из вас поспорю, что удачно
Он совершит и этот новый трюк.
Пусть будет спор в сто долларов оплачен!
Скрепим наш договор пожатьем рук!
Вдруг на плечо промолвившего это
Легла рука: «Вы верите в меня?!
О, как я рад! И, думаю, уместно,
Коль предложенье сделаю вам я:
Мне нужен ассистент. При вашей вере
Вы - тот, кто мне необходим сейчас.
О, никакою суммой не измерить
Доверья, исходящего от вас!
Но спорщик тронул дрогнувшие губы,
Пытаясь скрыть нахлынувший испуг:
Его пустая вера шла наубыль,
Крича об этом мелкой дрожью рук.
Урок мирской, но всё-таки приемлем
Для нас, для современных христиан.
Вложил Создатель в нас благое семя,
Нам титул царственности славной дан.
Мы призваны сиять в греховном мире,
Здоровой солью землю осолять;
Ни плоти, ни отпетому кумиру
Над нами властвовать не позволять.
И веровать, державной силе Бога
Давая предпочтения во всём!
А не влачить в сомнении убогом
Без радости и мира день за днём.
Не забывать, что актом искупленья
Мы спасены по милости Небес
И ждёт нас час святого воцаренья
В Отцовском Царстве славы и чудес.
Устами может каждый похвалиться,
Что верит в Божий праведный Завет.
При этом сердце ж продолжает биться
В страстях греховных иль в плену сует.
Нет силы – нет победы в искушеньях:
Дух поражённый подкрепится как?
Пустая вера – это отступленье.
Пустую веру не боится враг.
Лишь преданное сердце Богу в радость:
Спаситель ценит верных христиан.
В огне, в беде, в борьбе нам верит надо
Во Имя Сына и Голгофских ран.
Какая у тебя сегодня вера?
Какая у меня? Мы знать должны!
Откроет ли она святые двери
Божественно сияющей Страны?
Помолимся! Подумаем! Проверим!
Слова Христа звучат и в этот час:
- Пришед, найду ли на земле я веру?
О, только б это было не о нас!
«Так много людей заявляют, что они верят Слову Божьему, но когда дело доходит до того, чтобы «сесть в тележку», они отказываются: следовательно, они не верят!Но каждый шаг с Богом -это шаг веры!Верить – это значит полезть в тележку. Верить- значит прозакладывать свою жизнь и своё счастье за истину Божию. Всё прочее лишь сантименты. Они не приносят спасения и, конечно, не преображают нас». Джеймс Мак-Дональд.
Анна Лукс,
Ванкувер, США
С Господом 25 лет. Пишу стихи и прозу. Имею 30 (книг) христианских изданий СТИХОВ И ПРОЗЫ . Люблю Спасителя. Ожидаю пришествия. Моя Жизнь - Христос, и смерть желаю встретить как преобретение. Да утвердит и укрепит меня мой Бог!!
сообщение: В издательстве "Миссия спасения" вышли мои книги -христиаская проза. Можно их посмотреть по этому адресу: https://spasenie.org/catalog Благословений всем!!! Вышли новые книги в Канаде. Можно заказать по почте : altaspera@gmail.com
Прочитано 4860 раз. Голосов 4. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Дорогая сестра мне очень нравятся твои
стихи,но почему я не вижу ответов на отзывы?Но неважно,вот,что об этом.Я верю,что наше искупление произошло на кресте,раз и навсегда и вопрос в том званны или избранны.Господь желает нашего спасения и вера неможет быть
пустой она есть или нет.А меру дает Бог.
Анна Лукс - Овет Жене
2009-03-23 17:42:30
Милая сестра, вера может быть пустой. Библия говорит: " и бесы веруют и трепещут" - они знают, что есть Бог, но не покорны Ему и продолжают "творить своё". Мы же " не свои", ИСКУПЛЕННЫЕ КРОВЬЮ ХРИСТА и нужна вера с делами послушания и покорности Спасителю Богу, глубокое почитание Отца Небесного. А не коментирую я отзывы, п.ч. не желаю вступать в ненужные перебранки. Если стихи хорошие- к Славе Господа, если плохие - я одна потерплю. Хочу только любви! С БЛАГОДАРНОСТЬЮ КО ВСЕМ - Аня Л.
Варвара Скобарка
2009-04-08 12:27:11
Превосходная история! Достойная евангельских притч! Спаси Господи! С уважением, Лариса.
Для детей : Ханука та Різдво. - Левицька Галина Вистава відредагована, щоб могли зрозуміти діти молодшого віку. В коментарях залишаю 2 Дію, як була в першому варіанті. Можливо комусь знадобиться більш глибока інформація про Свято Хануки.
2 Дія
Ангел: Було це після завойовницьких війн Олександра Македонського, коли земля Ізраїлю перейшла під владу Сирії. Всі країни об’єднувала елліністична культура, в якій змішалися звичаї і традиції різних народів. Люди вважали себе «Громадянами Всесвіту». Вони захоплювалися різними спортивними іграми, язичеськими святкуваннями та спектаклями на честь грецьких богів.
Багато євреїв були слабкими у вірі і хотіли бути, як всі... Над життям євреїв, які залишались вірними Божим Заповідям, нависла загроза.
1-й ведучий: І що, насправді, карали тих, хто не їв свинину?
Ангел: Насправді! Вимоги до євреїв були дуже суворими. Цар Антиох видав указ про заборону вивчати єврейську мову, святкувати шабат, дотримуватися єврейських традицій і навіть називатися євреями. Це було справжнє рабство! В Єрусалимському Храмі на жертовнику принесли в жертву свиню, а в Храмі поставили статую Зевса!
1-й ведучий: А про яких героїв говорив (ім’я 2-го ведучого)?
Ангел: Це ті євреї, які любили Бога понад усе!
Виходять Матітьягу та Маккабі
Матітьягу: Я, Матітьягу, священик. Разом з моїми синами підняв повстання, кличучи: « Хто за Господа — до мене!» Ми пішли в гори з твердим рішенням стояти в вірі й боротися до останньої краплі крові...
Маккабі: Я, Маккабі, син Матітьягу. Керував загонами повстанців. Визвольна війна продовжувалась 3 роки. Ми не були досвідченими вояками. Наші загони складалися з пастухів, землеробів, ремісників. До того ж ми не мали достатнього озброєння...
1-й ведучий: Маккабі, я не розумію, як можна воювати, не будучи справжніми воїнами?! Без зброї, без лицарських обладунків? Я не розумію, чому ви воювали? Хіба не простіше було б бути такими, як всі? Просто жити і насолоджуватись життям...
Маккабі: Справжнє життя неможливе без віри у Всемогутнього Бога, Живого і Сущого, Який створив усе, Який і дає нам Життя. Справжня насолода — це приходити у Храм і служити, і поклонятися Йому, дякуючи Богові за все! Але Храм споганений і нема місця для поклоніння... Тому ми воювали, щоб звільнити Єрусалим, мати право бути євреєм і приносити жертви Живому Богу в Храмі!
Ангел: Відбулося три вирішальні битви. Війська сирійців значно переважали як по кількості, так і по військовій оснащеності. Але євреї постилися та молилися:
Маккабі: «Боже! Ми безсилі, а Ти Всесильний! Прости нас за наш непослух! І поверни нам Храм! Бо нема життя без істинного поклоніння Тобі!»
Ангел: І Бог дав Своє Диво! Повстанці здобули вирішальну перемогу, звільнили Єрусалим і відновили службу в Храмі!
Маккабі: Священики очистили і освятили Храм, побудували новий жертовник. Але для повноцінного Богослужіння в Храмі треба було засвітити Мінору.
Ангел: Мінора — це великий світильник, який складається з семи лампад, котрі мають постійно горіти. В лампади, згідно Божих Заповідей, треба було заливати лише чисту освячену оливу.
Маккабі: Ми знайшли лише одну посудину з чистою освяченою оливою. Її мало вистачити лише на один день горіння Мінори. Для приготування нової оливи потрібно було вісім днів.
Матітьягу: Але євреї так прагли нового початку Богослужіння! Вони прагли Божого Світла, Божої Милості, Божої Радості! Тому, наперекір всім сумнівам, священики засвітили Мінору. І сталося Боже Диво! Мінора горіла 8 днів, аж поки була приготовлена нова чиста олива.
Ангел: В пам’ять про очищення Храму євреї святкують Хануку. Це свято очищення, оновлення. Це свято Світла!
Матітьягу та Маккабі виходять. Виходить 2-й ведучий.